Контрольна робота з історії України для 8 класу
На тему:
«Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.»
Вчитель історії Ємець С. Б.
Менський ОЗЗСО І-ІІІ ст. ім Т. Г. Шевченка
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Білоцерківський договір між гетьманським урядом Б. Хмельницького та представниками польського короля Яна ІІ Казимира було укладено після битви:
А під Корсунем
Б під Пилявцями
В під Берестечком
Г під Батогом
Відповідь: В
2. Столицею Української козацької держави за Б. Хмельницького було місто:
А Переяслав
Б Чигирин
В Київ
Г Черкаси
Відповідь: Б
3. Про що йдеться в наведеному уривку з твору С. Величка?
Козаки, хоч і мали з поляками багато жорстоких змагань, обіцяли залишитися вірними їм, аби лише їм повернули старі статути і закони. Поляки це їм обіцяли, однак не дотримали слова, що озлобило козаків. Не згадуючи про інші образи, що їм учинено, скажу тільки, що від них відібрали багато храмів грецької віри. Навіть гетьманові Хмельницькому було вчинене велике безчестя. Король дарував був йому право побудувати деякі млини, та один шляхтич спалив їх, убив гетьманову дружину разом з сином.
А про причини Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.
Б про привід Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.
В про причини та привід Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.
Г про причини та рушійні сили Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.
Відповідь: Б
4. Який варіант заповнення пропусків у наведеному твердженні є правильним?
Пропозиції московському цареві про укладення союзницьких відносин Б. Хмельницький надсилав ще в … р. Але московський цар зволікав із позитивною відповіддю. У … р. Москва розриває з Річчю Посполитою Поляновський договір 1634 р. У … р. в Москві Земський собор ухвалює рішення: «Військо Запорозьке з містами і землями прийняти під государеву високу руку».
А 1648, 1650, 1653
Б 1648, 1651, 1654
В 1649, 1652, 1653
Г 1649, 1653, 1654
Відповідь: А
5. Яка подія вважається початком Національно-визвольної війни?
А зруйнування Д. Чаплинським родинного хутора Б. Хмельницького
Б втеча Б. Хмельницького з в’язниці в Чигирині
В оволодіння Б. Хмельницьким без бою Запорозькою Січчю
Г обрання Б. Хмельницького гетьманом Війська Запорозького
Відповідь: Г.
Завдання на встановлення відповідності
| А | Б | В | Г | Д |
1 |
|
| Х |
|
|
2 |
|
|
|
| Х |
3 | Х |
|
|
|
|
4 |
|
|
| Х |
|
6. Установіть відповідність між битвами Національно-визвольної війни та їхніми характеристиками.
1 Битва на Жовтих Водах
2 Зборівська битва
3 Берестецька битва
4 Жванецька облога
А Відбулася влітку 1651 р. й завершилася поразкою української армії
Б Відбулася в травні 1652 р. Хмельницький з’ясував, що розміри табору значно перевищують кількість польської армії й, атакувавши його одночасно з усіх боків, здобув перемогу
В Перша битва Національно-визвольної війни, яка завершилася перемогою Хмельницького
Г Її наслідком стало укладення в усній формі Кам’янецького кримсько-польського договору
Д Її наслідком стало укладення угоди, за якою під владу гетьмана перейшли Брацлавське, Київське та Чернігівське воєводства.
7 Установіть відповідність між поняттями й визначеннями.
| А | Б | В | Г | Д |
1 |
| Х |
|
|
|
2 |
|
|
|
| Х |
3 |
|
|
| Х |
|
4 | Х |
|
|
|
|
2 Каторга
3 Яничар
4 Чайка
А Великий козацький човен, який мав чудові морехідні якості, вміщував від 40 до 80 козаків. Мав кілька невеликих гармат, ходив як під парусом, так і на веслах
Б Бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі
В Жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря
Г Привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби
Д Назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.
8. Установіть відповідність між органами влади Гетьманщини та їх повноваженнями.
| А | Б | В | Г | Д |
1 |
| Х |
|
|
|
2 |
|
|
| Х |
|
3 | Х |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
| Х |
1 Загальна військова рада
2 Гетьман
3 Старшинська рада
4 Генеральний уряд
А Розв’язання військових, адміністративних, господарських і зовнішньополітичних питань. До складу входили генеральна старшина й полковники
Б Вищий орган влади із законодавчо-розпорядчими функціями
В Вища судова інстанція в Гетьманщині, до складу якої входили два генеральні судді та писар
Г Глава держави, що мав вищу військову, адміністративну й судову владу
Д Центральний орган виконавчої влади, який вирішував усі поточні справи державного управління із зовнішньої політики.
Завдання на встановлення правильної послідовності
| А | Б | В | Г |
1 |
| Х |
|
|
2 |
|
|
| Х |
3 |
|
| Х |
|
4 | Х |
|
|
|
9. Установіть хронологічну послідовність укладення союзницьких відносин Б. Хмельницького з іншими державами.
А Трансільванія (Семигороддя)
Б Кримське ханство
В Московія
Г Молдавія
| А | Б | В | Г |
1 |
|
|
| Х |
2 |
| Х |
|
|
3 |
|
| Х |
|
4 | Х |
|
|
|
10. Установіть хронологічну послідовність битв Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
А Батозька битва
Б Зборівська битва
В Берестецька битва
Г Пилявецька битва
Завдання з короткою відповіддю множинного вибору
11. Укажіть основні умови Білоцерківського мирного договору 1651 р.
1 | 4 | 6 |
1 Козацький реєстр скорочувався до 20 тис. Осіб
2 Магнатам і шляхті заборонялося повертатися в свої маєтки
3 У містах Київського воєводства розміщувалися польські гарнізони
4 Гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іншими державами
5 Річ Посполита припиняла воєнні дії проти союзника гетьмана —Московського царства
6 Територія, підпорядкована владі гетьмана, обмежувалася Київським воєводством.
12. Які з указаних нижче полків у1649 р. розташовувалися на Лівобережжі?
1 | 4 | 5 |
1 Полтавський
2 Брацлавський
3 Чигиринський
4 Чернігівський
5 Миргородський
6 Білоцерківський
7 Богуславський
Використана література:
1) Атлас з історії України, 8 клас
2) В. С. Власов, С. В. Кульчицький, О. Є. Панарін. Історія України. ЗНО. 2020
3) Т. Земерова. Історія України.Таблиці та схеми. Тернопіль, 2016
4) Історія України. Збірник типових тестових завдань: навч. посіб. / О. В. Гісем,
О. О. Мартинюк. — К.: Український центр підготовки абітурієнтів, 2014
Залікова творча робота з історії України для 8 класу
Практичне заняття на тему:
«Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства 16 – першої половини 17 ст.»
Вчитель історії Ємець С. Б.
Менський ОЗЗСО І-ІІІ ст. ім Т. Г. Шевченка
Мета: на підставі здобутих знань, аналізу підготовлених повідомлень та роботи з першоджерелами підручника визначити, які зміни відбувалися в повсякденному житті різних верств населення українського суспільства 16- першої половини 17 ст.
Завдання для підготовки до практичної роботи:
1. Повторити за параграфом 1 матеріал про становище тогочасного суспільства.
2. Підготувати повідомлення:
- Яку роль в тогочасному суспільстві відігравала українська аристократія?
- Які зміни в житті українських селян відбулися протягом 16 ст.?
- Чим відрізнялося життя українських міщан?
Хід роботи
I Вступ до практичного заняття
До якого стану належали особи, зображені на малюнках? Чому ви так вирішили?
Довідка: Одяг і взуття
Шляхта та багаті міщани, які намагалися її копіювати, мали свій тип одягу, що складався з жупана - довгого сукняного або шовкового каптана різних кольорів, з вузькими рукавами, спереду застібнутого густим рядком ґудзиків або гачками та підперезаного поясом. Поверх нього вдягали плащ із широкими рукавами, з ґудзиками і петлями, без пояса. Трохи пізніше модним став каптан з прорізними рукавами - «вильотами».
Спідній одяг багатих людей, як правило, був із турецького шовку темного кольору і мав особливий крій з розрізами з боків, щоб коли людина в зимову пору сиділа на коні, холод не проникав до тіла.
Шапки з хутра були однією з ознак знатності. Пани, магнати та найбагатші купці носили верхній одяг одного кольору, а бідніша шляхта - іншого.
Чоботи, підбиті підковкою, були із чорної шкіри, червоного або жовтого сап’яну. Такі ж носили багаті міщани і купці. Прості люди взимку, у люті морози, ноги обмотували соломою і взували поверх цього чоботи, що рятувало від обмороження ніг.
Особи, зображені на малюнках належали до трьох основних станів. Це видно з описаного одягу.
б. Розвиваємо хронологічні уміння
Установіть послідовність появи названих суспільних верств на українських землях.
А Українська шляхта Б Реєстрове козацтво В Католицьке духовенство (А, В, Б).
ІІ Основний етап роботи
1) Поділити клас на три групи і дати завдання: опрацювати історичні джерела з параграфа 7.
Перша група: Що визначало буденне життя української шляхти ?(ст.49-50) .
Робота з документами:
1. «Шляхтич завжди веселий у своєму королівстві, співає й танцює вільно, не маючи над собою жодних примусових обов’язків, бо не винен королеві, своєму вищому володареві, нічого, окрім титулу, двох грошей з лану і військової служби. Четвертого ж над шляхтичем немає нічого, що б псувало йому настрій у Королівстві». (Український мислитель Станіслав Оріховський-Роксолан).
2. «Руська шляхта поміж ними дуже нечисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри». (Французький інженер Гійом Левассер де Боплан).
3. «Шляхта все подорожує. До приятелів і кревняків їздять часом за сто миль, і це проходить їм легко, бо мають доволі коней і повозів, й ними везуть усе, чого їм у дорозі потрібно. (Німецький мандрівник Ульріх фон Вердум).
4. «Раніше вважалося обов’язком селянина обробляти землю, а купцеві займатися міськими справами. Шляхтич же займався лицарським ділом і безперервно воював. Тепер у нас нема вояків, нема людей мужніх і героїв, проте є корчмарі, гендлярі й по середники... Найбільшим геройством у них вважається знати дорогу, якою гонять биків з маєтку до Гданська, бо всі заможні торгують волами, кіньми, вином, медом, горілкою, перцем, оселедцями, рибою, дичиною і всяким хлібом... Усе, що мають їхні підлеглі у своїх домах на продаж, вони велять принести на панський двір, скуповують за найнижчими цінами і відправляють до міста... Туди ж вони відвозять і свої власні продукти». (Польський учений-енциклопедист Шимон Старовольський).
5. «Там, де було 20 селян, лишилося 8 або 10. Має (селянин) доволі землі, забирають її під фільварок... Усіх можуть зігнати із землі і фільварок там заснувати».
6. Із записок папського нунція Ф. Руджієрі (близько 1560 р.)
...Правдивим шляхтичем є той, хто уродився від батьків шляхетського стану...
Шляхетство не займається нічим іншим, як тільки хліборобством і вирощуванням худоби, і це в них не вважають за ганьбу; так само не ганьбить шляхтянки прясти льон або вовну, купувати й продавати речі, що належать до домашнього господарства, - але це не личить жінці або доньці сенатора.
Шляхта має велику вищість над нешляхтою; Окрім того, що вони є самовладними панами у своїх добрах [землеволодіннях], мають багато привілеїв, кожний їх боїться і низько їм кланяється. Не один шляхтич виступить проти права, допуститься насильства не тільки на селі, але й у місті, бо й міста до них належать, а нема нікого, хто заступився б за кривду слабшого і посмів утерти носа шляхтичеві. Шляхті дають всі уряди [посади], з неї виходять на єпископів, сенаторів, на усіх двірських урядовців; Шляхта живе розкішно, любить тримати багато слуг і коней, маючи їх сто і більше; в дорозі слуги їдуть за ними верхи, в місті ідуть за ними пішки.
Завдання:
- Зробіть висновок про стан магнатського землеволодіння (за матеріалами джерела № 5).
- Як наведені факти позначилися на становищі українських селян?
Друга група: Що довідуємося з історичних джерел про буденне життя українських селян? (ст. 50-51).
1. Зі щоденника німецького мандрівника Ульріха фон Вердума (початок 1670-х рр.):
«У селянських хатах руських місцевостей нема димарів, а лише піч, у якій чи перед якою на вогнищі все готують. По два боки в стінах хати є кілька отворів – вікна, які, залежно від вітру, відкривають чи зачиняють, щоб ними дим виходив надвір…». В іншому місці мандрівник зазначає: «Димарі з жовтої глини, приміщені між дерев’яними ґратами, стирчать на даху, як грубі вежі, а хто більш дбайливий, обтикає їх назверх соломою або дошками, щоб вберегтися від дощу... Діти бігають або цілком голі, або тільки в сорочці, аж доки доростуть, що можуть працювати в полі. Тоді дають їм, як ціле убрання й пару чобіт. А до того часу скачуть при печі, що є немов замком свободи, й дуже зручно видряпуються на неї й з неї, навіть зовсім малі, що не вміють ще вільно ходити по рівній землі».
2. Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, який перебував в Україні під час служби в польській армії протягом 1630–1647 рр., у своїй книзі «Опис України» повідомляв: «Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми й працею власних рук. Крім того, залежно від розмірів наділу повинні давати відповідну кількість зерна, безліч каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими Святами (Трійцею) і на Різдво. До того ж мають возити своєму панові даром дрова та відбувати багато інших робіт, яких не мали б робити. Ще вимагають від них грошових податків, крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, – а що три роки – й третього волика. Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим лише заманеться вимагати. Не дивно, що цим злидарям у таких тяжких умовах не залишається нічого для себе. Але це ще не все: пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям; такою великою є необмежена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни потрапляють у ярмо до такого пана, то опиняються в гіршому становищі, ніж каторжанин на галері. Таке рабство є причиною того, що багато селян тікає, а найвідважніші з них подаються на Запоріжжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені. Проживши тут певний час і взявши участь у морському поході, вони стають запорізькими козаками. За рахунок таких селян-утікачів козацькі загони вельми зростають».
Скориставшись пам’яткою, пригадайте правила опрацювання фрагментів історичних джерел. Проаналізуйте подані джерела відповідно до цих правил.
1 крок – визначте, ким був автор документа, узагальніть, про що йдеться в поданому уривку, з’ясуйте, коли відбулися описані події.
2 крок – визначте, як автор розповіді ставиться до подій або історичних діячів, про які йдеться; поміркуйте, навіщо він свідчить про події, що хотів повідомити; з’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться у джерелі.
3 крок – поясніть, у чому для себе вбачаєте цінність джерела; стисло висловте своє ставлення до описаних подій або діячів.
Третя група: Які особливості буденного життя українських міщан? (ст.51-52).
1. З привілею короля Сигізмунда Августа 1572 р.: «…Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами найяснішими нашими попередниками королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками, і користувалися ними без будь-яких винятків.
Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, – як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий спосіб та таким чином, як це роблять польські міщани».
2. Зі скарги Львівського Успенського братства (січень 1593 p.): «…Насамперед змушувала рада м. Львова великим насильством нас, осілих міщан, наших дітей і нашу челядь, до послуху папського костьолу, до свят нового календаря, мордуючи в’язницями й караючи штрафами. Вранці, в день св. Маргарити, пославши своїх міських слуг, насильно виволокли й вкинули до темної в’язниці у вежі під ратушею Василя, учня сідляра Юрія Рогатинця, а також челядників, кушніра Юська, кушнірчика Івана та учня Іванка. Майстри й челядники прийшли до пана бурмистра, питаючи, з якої причини їх слуг з дому похапали під час їхньої відсутності. На це пан бурмистр відповів: “Причина та, що ви не святкуєте наших свят, не буваєте на казаннях в нашому костьолі й не слухаєте, коли ксьондзи заповідають свята. Отже, ідіть і ви сидіти”. Потім, на прохання й вимогу наших братів та своїх сусідів, арештовані були випущені. Однак члени ради обіцяли самі зберегти мир лише при тій умові, якщо звільнені з-під арешту, під страхом сурової урядової кари, не протестуватимуть і не почнуть судової справи. А такого навіть у поганській державі не терпить християнський народ...».
2) Учні аналізують прочитані історичні джерела і повідомлення підготовлені вдома.
3) Працюймо самостійно. Завдання 1. Сформулюйте кілька тверджень про статус та спосіб життя української шляхти 16- на початку 17 ст.
Український шляхтич - вільна людина. Основною ознакою пана було те, що він володів хоч і невеликою, вотчинною землею. Найчисленнішим прошарком була дрібна шляхта – зем’яни. Провідним заняттям була служба в представників вищої шляхти. Дрібна шляхта прагнула здобути собі загальні права і привілеї. Більшість з них вийшла з грецької віри. Замаються торгівлею, бо все скуповують у селян. Засновують свої фільварки для збільшення продукції на продаж. Зростання на ринках Центральної й Західної Європи попиту на хліб та іншу сільськогосподарську продукцію сприяло стрімкому розвитку фільваркового господарства. Перші фільварки з’явилися у 2 пол. 15 ст. у Галичині та Західній Волині. Вироблена продукція призначалася переважно для збуту-продажу. Зацікавлені в зростанні прибутків, землевласники розширювали площі фільваркових земель, захоплюючи общинні наділи і примушуючи селян працювати на себе з власним реманентом, тобто впроваджували панщину. Землевласники були зацікавлені також і в обмеженні права переходу селян до іншого землевласника – у їхньому закріпаченні. Тож унаслідок розвитку фільваркового господарства, зорієнтованого на ринок, зростає панщина та поширюється кріпацтво. Наступ на права селян, що перетворював вільних хліборобів на кріпаків-злидарів, викликав одчайдушний супротив, спричинив хвилю селянських утеч і сприяв покозаченню – переходу селян до козацького стану.
4) Працюймо самостійно. Завдання 2. На основі наведених уривків з джерел визначте особливості буденного життя українських селян. І за пам’яткою проаналізувати історичне джерело №2.
16 століття для українських селян стало добою зростання панщини, повинностей та податків. Кількість непохожих селян з року в рік збільшувалась. Закріпачення відбувалось поетапно, залежно від місцевих умов. Наприклад, на Волині воно відбувалось не так швидко, як на Галичині, де вільних земель уже в 15 ст. бракувало. На Брацлавщині та в степовій і лівобережній частині Київщини, де землі було багато, навпаки відчувався брак робочих рук, тож землевласники надавали селянам більше пільг. За Третім Литовським статутом 1588 р. селяни Брацлавщини, Київщини та Волині, які прожили на землі феодала понад 10 років, ставали кріпаками. Землевласники одержували право пошуку і повернення селян-утікачів протягом 20 років.
Автор джерела французький інженер Гійом Левассер де Боплан у своїй книзі «Опис України» повідомляв про становище селян, котрі працюють на панів, сплачують податки, виконують різні повинності. А пани мають необмежену владу і так відбувається подальше закріпачення. Автор правдиво описує все побачене в мандрах Україно. Прирівнює селян до рабів. Мандрівник використовує правильно всі терміни. І приходить до висновку про пошуки селянами кращої долі на Запоріжжі. Цінність цього джерела в причинах та рушійних силах Національно-визвольної війни середини 17 ст. Адже автор перебував в Україні якраз в першій половині 17 ст. Я з розумінням ставлюсь до описаних подій, бо вони ще раз розкривають сутність політики Речі Посполитої.
5) Працюймо самостійно. Завдання 3. Зробіть висновок про буденне життя українських міщан Львова наприкінці 16.
З привілею короля Сигізмунда Августа 1572 р. довідуємося про рівні права для всіх жителів міста Львова. Священникам грецького обряду надається львівське міське право. Своїх синів українці мають право посилати на навчання будь - де в королівстві. Можуть навчатися будь- якому ремеслу. Українці можуть торгувати в усьому королівстві. Та записані права не завжди були дотримані. В скарзі Львівського Успенського братства наголошувалось на зловживаннях з боку ради Львова.
Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань – від 1 до 3 балів, так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні.
ІІІ Підсумковий етап роботи.
Які факти з буденного життя різних верств українського суспільства наприкінці 16 ст. вразили вас найбільше? Чим саме?
Найбільше вразили мене факти життя селян, котрі позбавлялись права бути вільними людьми і вільно працювати на землі. Натомість клята панщина забирала весь час і сили. Зате навіть дрібна шляхта намагалась вибороти собі права та вольності і законодавчо їх закріпити. Про що свідчать Перший та Другий Литовські статути.
На сьогоднішньому уроці я навчилась виділяти особливості життя та побуту основних верств українського суспільства. Мені було цікаво працювати з історичними джерелами і висловлювати власну думку щодо опрацьованого тексту.
Використана література:
Баханов К.О. Історичні джерела в українському інформаційному та освітньому просторі. Київ. 2018
Баханов К. О. Лабораторно- практичні роботи у викладанні історії України. Київ. Генеза 1996 р.
Власов В. С. Історія України. 8 клас. Київ. Генеза, 2016
Костюк І. А. Практичні заняття з історії як засіб розв’язання критичного мислення та дослідницьких навичок учнів. Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання - 2014.№1-2.
https://naurok.com.ua/biblioteka/istoriya-ukra-ni/klas-8
Немає коментарів:
Дописати коментар